Використання наукових електронних бібліотек

Дякую Панові бібліотекарю за інформацію. Як відомо (тим, хто користується, мабуть, відомо), Національна бібліотека України ім. Вернадського кожного року передплачує доступ до ряда онлайнових видань, в тому числі кількох потужних наукових. Серед них: ScienceDirect, EBSCOhost, кілька колекцій журналів американських наукових товариств. Передплата діє не тільки для НБУВ, але й для установ Національної академії наук України.
Так от, на сайті опублікований звіт про використання цих інформаційних ресурсів у 2008 році. Згідно нього, протягом року в середньому кожна установа НАН України щоденно працювала з передплаченими ресурсами 1 годину. Також (цитую, виділення - моє):
викликає занепокоєність відсутність у 22 академічних установ виділених телекомунікаційних каналів, що не дозволяє їм використовувати онлайнові ресурси на платформі EBSCOhost для інформаційного забезпечення наукових досліджень. Слід звернути увагу і на пасивність ряду академічних установ, які мають можливості доступу до передплачених мережевих джерел інформації, але в 2008 р. не використовували їх повною мірою. Так, 33 установи у 2008 р. знизили інтенсивність використання ресурсів у порівнянні з 2007 р., а 19 установ — не використовували надані ресурси взагалі.
Ну що, наша наука розвивається, так? Крокує семимильними щоб всіх і всьо перегнати?

Сила друкованого слова

Коли ще, крім передвиборчого часу, можна глянути вбік швидкості розповсюдження газет і журналів?
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. №1202-р "Про забезпечення своєчасної доставки друкованих засобів масової інформації за передплатою".
Велика кількість газет і журналів, що реалізуються вроздріб, мають неясну кількість читачів (а видавництва ще й мають схильність трохи перебільшувати, бо проконтролювати правильність цих даних важко). А підписники - то гарантована аудиторія. Потенційний споживач не тільки інформації, заради якої обирав газету/журнал, але й реклами, в т.ч. політичної.

Що таке звернення і навіщо потрібно (Про звернення громадян. Стаття №1)

Дещо із запізненням, але, як і обіцяла, починаю цикл статей про те, як писати звернення.

Певно, кожний з нас стикався із ситуацією, коли хочеться поскаржитися на дії працівників державних установ. Особливо активні та патріотичні хотіли аби їх почули. А дехто навіть хотів би захистити когось чи щось. Це все можна зробити за допомогою звичайного листа, але правильно написаного та відправленого.
Одразу скажу, що звернення - не панацея. Це всього лише один з інструментів, який можна використати у взаємодії з різноманітними структурами. Часто цей інструмент не допоможе Вам ніяк. Взагалі ніяк. Ви ж не станете сперечатися, що маючи в руках тільки одну лопату та одну пару рук, майже неможливо пробити кілометровий тунель у горах? Або лопата зламається, або копач помре від старості перш ніж завершити свою справу. Але якщо ґрунт м'який та з пустотами, не пересушений, то за допомогою доброї саперної лопати та маючи трохи вправності, можна вирити навіть не одну яму, в яку впаде необережний чиновник-хам.